1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 3511. Курсовий проект - Розробка стенда для діагностики гальмівної системи легкового автомобіля | Компас
Вступ
1 Аналіз конструкції гальмівної системи легкового автомобіля ВАЗ 2110
1.1 Гальмівна система легкового автомобіля її призначення та застосовувані варіанти конструкції
1.2 Можливі несправності гальмівної системи автомобіля ВАЗ 2110 та способи їх усунення
2 Діагностика гальмівної системи автомобіля ВАЗ 2110
2.1 Діагностика гальмівної системи дорожніми випробуваннями
2.2 Діагностика гальмівної системи методом дорожніх випробувань з використанням вимірювача ефективності гальмівної системи «Эфект»
2.3 Діагностика гальмівної системи за допомогою автоматизованого роликового стенду
2.4 Оцінка гальмівної системи автомобіля
3 Конструкторський розділ
3.1 Опис конструкції та принцип роботи стенда для діагностики гальмівної системи автомобіля
3.2 Розрахунок елементів конструкції стенда
3.2.1 Визначення основних параметрів гальмівного стенду
3.2.2 Розрахунок ланцюгової передачі
Висновки
Перелік джерел посилання
1. Загальний вид гальмівного стенду - 2 листа
2. Приводний механізм стенду з під'ємним роликом - 3 листа
3. Структуро-слідча схема
4. Деталювання (вал, зірочка, кришка, ролик під'ємного пристрою)
2 і 3. Він складається з рами, опорного пристрою, що включає в себе два блоки роликів, з'єднаних ланцюговою передачею, мотор-редуктора і підйомного механізму, стаціонарного і пульта дистанційного керування і панелі індикації. Опорний пристрій кріпиться до підлоги приміщення за допомогою фундаментних болтів з опорною плитою.
Рама складається зі зварених сталевих пластин. Він кріпиться болтами до опорних пристроїв.
Кожен з двох роликових блоків включає мотор-редуктор, приводний і опорний ролики, з'єднані ланцюговою передачею, датчик системи вимірювання сили, підйомний пристрій, датчик швидкості, датчик вимірювання сили, датчик гальмівного моменту і датчик готовності.
Ролики спираються на опорний пристрій.
Мотор-редуктор встановлений консольно на опорі валу приводу роликів.
Роликовий привід складається з мотор-редуктора МРГУ-100 – 12,5-1 МН 4228-66 з мотором 4А 100 С2, крутний момент якого передається через ланцюгову передачу на два приводних вала, що обертають ролики гальмівного стенду. Ланцюгова передача закрита кожухом від зовнішніх впливів. Вгорі кожен блок роликів закривається кришкою і драбинкою.
Для забезпечення виїзду з автомобіля роликові блоки оснащуються вантажопідйомними пристроями.
Підйомний пристрій виконано у вигляді важільного механізму, що приводиться в рух ексцентриком. Ексцентрик приводиться в рух електродвигуном 4 АА 63 А2 через черв'ячний глобоїдний редуктор RG-40-63-3 MN 4228-66.
Блок електрообладнання складається з пульта управління, блоку управління двигуном, датчиків і проводів.
Панель приладів складається з силової шафи, розділового блоку і пульта дистанційного керування. У силовій шафі є шасі і касета, які кріпляться до рами шафи за допомогою шурупів. Шасі оснащене реле, трансформаторами, запобіжниками, магнітним пускачем, блоком затискачів для підключення стійки панелі приладів до електромережі, роз'ємом для підключення опорного пристрою.
Касета містить друковані плати та ПА-перетворювачі – 1, 12.
На правій бічній стійці є гачки для підвішування пульта і намотування його кабелю, болт заземлення.
Передня і задня частини силової шафи закриваються кришками.
Зверху на кришки встановлюється знімний гумовий килимок.
В основі силової шафи є отвори для кріплення стійки приладів на фундаментні болти.
Блок пристрою складається з рамки, передньої панелі, задньої панелі і верхньої кришки.
На рамі встановлений роз'єм для виведення на зовнішні пристрої. Роз'єм може бути підключений до реєстратора/самописців або осцилографів апаратури з довжиною кабелю передачі не більше 2 м і вихідним опором не менше 100 кОм.
Доступ до приладів здійснюється через знімну задню панель.
Пульт дистанційного керування складається з корпусу та двох кришок. Органи управління розташовані на передній кришці. На задній кришці закріплена планка для підвішування пульта.
Прилад для вимірювання сили педаметр.
Він використовується для установки зусилля на педаль гальма при перевірці ефективності гальмівної системи автомобіля
Прилад для вимірювання сили складається з корпусу, кришки, мембрани, стрижня і манометра, який служить індикатором сили. Внутрішні порожнини корпусу і манометр з'єднані між собою трубкою і заповнені гальмівною рідиною. Корпус фіксується на педалі гальма за допомогою пружинного захвату, а манометр підвішується до керма. При натисканні на педаль гальма через прилад для вимірювання сили в порожнині тіла створюється тиск пропорційно прикладеному зусиллю, яке контролюється манометром.
В даному курсовому проекті на тему: «Розробка стенда для діагностики гальмівної системи легкового автомобіля» була обґрунтована тема цього проекту, поставлена мета і завдання. В ході роботи були вирішені наступні завдання:
- проведено огляд призначення та конструкції гальмівних систем легкових автомобілів;
- визначаються вимоги до гальмівної системи легкового автомобіля, види діагностики, технічного обслуговування та ремонту;
- розглянуті особливості конструкції, можливі несправності та способи їх вирішення на прикладі легкового автомобіля ВАЗ 2110;
- проведено розробку діагностичного стенду;
- проведено розрахунки основних елементів стенду;
Проект діагностичного стенду має широкий спектр можливостей для діагностики автомобільної гальмівної системи, що дозволяє широко використовувати його в автомобільній галузі.
Дата добавления: 21.03.2024
|
|
 3512. Дипломний проект - Багатофункціональний адміністративно-торговий і складський комплекс в Черкаській областi | AutoCad
Вступ
Розділ 1. Архітектурно планувальні рішення
1.1 Дані про район і ділянку будівництва
1.2 Інженерно-геологічні,геодезичні вишукування і радіаційне обстеження ділянки
1.3 Техніко-економічні показники ділянки
1.4 Архітектурно-планувальні рішення
1.4.1 Архітектурно-планувальні та архітектурні рішення
1.5 Конструктивні рішення
1.5.1 Конструктивна схема
1.5.2 Огороджуючі конструкції
Розділ 2. Конструктивні рішення
2.1 Розрахунок каркасу будинку
2.1.1 Визначення навантажень на раму
2.1.2 Снігове навантаження
2.1.3 Вітрове навантаження
2.1.4 Статичний розрахунок рами та визначення розрахункових зусиль
2.1.5 Результати статичного розрахунку
2.2 Розрахунок збірної колони К-1
2.2.1 Вихідні дані
2.2.2 Навантаження на колонк К-1
2.2.3 Визначення площі поперечного перерізу арматури колони К-1
2.2.4 Розрахунок оголовка К-1 На зминання
2.2.5 Розрахунок консолі колони К-1
Розділ 3. Основи та фундаменти
3.1 Оцінка грунтових умов будівельного майданчика
3.2 Збір навантажень на фундамент
3.3 Розрахунок фундаменту колони
3.4 Розрахунок фундаментів за деформаціями
Розділ 4. Технологія та організація будівельного виробництва
4.1 Розробка календарного плану виконання робіт
4.1.1 Аналіз проектних матеріалів
4.1.2 Визначення номенклатури та підрахунок обсягів робіт
4.1.3 Вибір способів виконання робіт та засобів механізації
4.1.4 Визначення нормативної машино- та трудомісткості, потреби в матеріальних рескрсах
4.1.5 Визначення тривалості робіт
4.2 Технологічнка карта на збірний каркас
4.2.1 Область застосування карти
4.2.2 Технологія та організація виконання робіт
4.2.3 Календарний план виконання робіт
4.2.4 Вимоги до якості та приймання робіт
Розділ 5. Наукова достідна частина
5.1 Властивості та виготовлення композитної арматури
5.1.1 Композитна арматура. Класифікація і види
5.1.2 Історія винайдення композитної арматури
5.1.3 Технологічний процес виготовлення композитної арматури
5.1.4 Технічні характеристики композитної арматури
5.1.5 переваги та недоліки композитної роботи арматури
5.1.6 особливості проектування
5.2 Напружено- деформаційний стан бетонної балки підсиленої композитною арматурою
5.2.1 Аналіз переміщення і деформації по осі Y
5.2.2 Аналіз напруженого стану
5.2.3 Аналіз утворення тріщин
5.2.4 Висновки
Розділ 1. АР: Фасад, плани та перерізи будівлі.
Розділ 2.1. ЗБК/МДК: Креслення основних несучих конструкцій. Специфікації матеріалів.
Розділ 2.2. ОіФ: Посадка фундаментів на інженерно-геологічний розріз. Принципова конструкція фундаменту. Специфікації витрат матеріалів.
Розділ 3. ТБВ/ОУБ: Технологічна карта, будівельний генеральний план, календарний графік виконання робіт, заходи з охорони праці і навколишнього середовища.
Розділ 4. Науково-дослідна робота студента представлена кресленнями, графіками, схемами, діаграмами, коментарями, що деталізовано відображають суть нової розробки / нових підходів до розрахунку / особливостей технології та організації будівництва, застосування нових енергоефективних рішень та інше.
Будівля запроектована одно-двох поверховим, з розмірами в плані в осях "1-29-"А-І" (193.8x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) ) м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Багатофункціональний адміністративно-торгівельний і складський комплекс включає 3 корпуси.
Корпус I в осях “21-29”-“А-І” з розмірами (56,45х56,0)м та в осях “30-35”-“К-Т” з розмірами (40,0х56,0)м;
Корпус II в осях "1-14"-"А-І" з розмірами (96.45х56,0) м;
Корпус III в осях "15-20"-"А-І" з розмірами (40,0х56,0) м;
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
У цьому дипломному проекті розглядається корпус №1.
Корпус I багатофункціонального адміністративно-торгівельного та складського комплексу – неправильної форми в плані.
Корпус I запроектований одно-двох поверховим; з розмірами в плані в осях "1-29"-"А-І" (56,45x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0)м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Позначка парапету першого поверху +6.550; +7.740. Металева огорожа висотою 300мм.
Позначка парапету другого поверху +11300.
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
Основні входи до будівлі запроектовані з боку автошляху М12 та М05
Вертикальне переміщення за допомогою внутрішніх евакуаційних сходів
Сходи №6, в осях "Б"-"В" - "21"-"23" для підйому з першого на другий поверх.
Сходи №7, по осі "І в осях "27"-"28" для підйому з першого на другий поверх Сходи №8, в осях "М"-"Н" - "30"-"31" для підйому з першого на другий поверх другий поверх та виходу на покрівлю.
Виходи на покрівлю передбачені по металевих сходах по осі "І" в осях "22"-"23/1" та металевих драбин. Вихід із будівлі на покрівлю передбачений з 2-го поверху в осях "27"-"28" по осі "Г"
Перший поверх розташовується на відм. 0.000 м і включає вхідні зони, з торгово-виставковими залами, цехи спеціалізованого технічного обслуговування, механічного ремонту та передпродажної підготовки із зоною приймання та видачі автомобілів, мийні пости, склади запчастин, а також підсобні та технічні приміщення.
Висота 1-го поверху в чистоті:
-від підлоги до підвісної стелі становить 4,4м -у двоповерховій частині будівлі
- від підлоги до низу ферм 4,88 м – в одноповерховій частині будівлі.
Другий поверх розташовується на відм. 5.500 і включає офісні приміщення;
адміністративно-побутові приміщення (що включають блок адміністративно-побутових приміщень охорони на весь комплекс, фельдшерський пункт з підсобними приміщеннями, гардероби співробітників з побутовими приміщеннями); технічні та допоміжні приміщення (венткамера, компресорна, котельня); підприємства громадського харчування (їдальня, кімната прийому їжі для співробітників та кафе для відвідувачів з підсобними та побутовими приміщеннями);
Висота другого поверху в чистоті (від підлоги до підвісної стелі) 3,6м.
Конструктивна схема - рамно-зв'язкова.
Жорсткість та стійкість будівлі забезпечується за рахунок жорсткого сполучення вертикальних несучих конструкцій (стін, колон, сходових вузлів) з фундаментами, спільною роботою вертикальних конструкцій з горизонтальними зв'язками (3/б балки та жорсткі диски перекриттів).
Крок колон переважно регулярний, 8х8м, в осях Г-І -8х16м.
Колони-збірні залізобетонні, перетином 400х400мм та 500х500мм, з важкого бетону класу В50.
Колони встановлюються в залізобетонні склянки на сталеві пластини для вирівнювання. Зазор між колоною та склянкою заповнюються безусадковим бетоном В50 тільки після перевірки правильності монтажу та при надійній фіксації колони у проектному положенні.
Стіни - збірні залізобетонні товщиною 200мм із важкого бетону класу В25.
Стіни встановлюються на монолітні конструкції фундаментів. Поглиблення у стінах заповнюються цементним розчином тільки після контролю правильності встановлення стін.
Сходові марші та майданчики - збірні з/б, бетон класу В25.
Ригелі- збірні прямокутного та таврового перерізу, мають висоту від 600 до 800мм. У рівні перекриття ригелі спираються на консолі колон і кріпляться анкерними болтами. У рівні покриття ригелі спираються на колони і так само кріпляться анкерними болтами. Бетон класу за міцністю В55.
Ригелі встановлюються на колони або їх консолі безпосередньо на неопренову прокладку 10мм. Отвори для болтів не повинні бути заповнені бетоном. Болти затягуються перед встановленням пустотних панелей.
Перекриття - пустотні плити товщиною 265, 320, 500мм зі збірними з/б попередньонапруженими балками: 400х600, 400х700-прямокутні, одно і двополочні з висотою 600, 700, 800, 1100мм. З важкого бетону класу В50. Покриття - пустотні піти 200, 220, 320, 400мм по балках. В осях Г-І прольоти перекриті 16-ти метровими скатними балками типу НI.
Плити перекриттів і покриттів встановлюються на стіни або полиці ригелів і безпосередньо на неопренові прокладки 10мм. Розташування плит повинне суворо відповідати проекту. Між рядами плит укладаються анкери, що проходять через наскрізні отвори в ригелі. Замонолічування зазорів між плитами та ригелями повинно виконуватися лише після контролю правильності встановлення плит та розкладки арматури у з'єднаннях. Заповнення проводиться бетоном В30 на дрібному щебені. Контрольний отвір у ригелях крайніх рядів повинен заповнюватись тільки після замонолічування зазорів між плитами та ригелями. Для цього рекомендується використовувати розчин SIKA 314 або VETONIT 600.
Фундаменти - окремі монолітні стовпчасті (склянкового типу), під збірні залізобетонні колони, перетином 400х400мм 500х500мм, з важкого бетону класу В25.
Дата добавления: 26.03.2024
|
3513. Дипломний проект - Проект сонячної електростанції для живлення населеного пункту | Компас, Visio
ПEPEЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧEНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ 7
1.1. Загальні відомості про населений пункт 7
1.2. Визначення електричних навантажень на вводах споживачів електричної енергії 8
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 13
2.1. 3агальні відомості про сонячні електростанції 13
2.1.1.Типи сонячні електростанції. 14
2.1.2. Види контролерів заряду 17
2.2.Вибір оптимальної потужності сонячної електростанції 20
2.2.1. Вибір сонячних модулів 22
2.2.2 Вибір інверторів 32
2.2.3 Вибір акумуляторних батарей 39
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 43
3.1. Необхідність модернізації системи обліку 43
3.2. Вибір лічильника електроенергїї 48
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІCТЬ ПРИЙНЯТИX РІШЕНЬ 56
4.1. Cпецифікація на обладнання для сонячної електростанції 56
4.2. Kошториc сонячної електростанції 56
4.3. Оcновні показники економічної ефективноcті 57
РОЗДІЛ 5. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ 61
5.1. Загальні вимоги по охороні праці 61
5.2. Обслуговування приміщень з акумуляторами 63
ВИСНОВКИ 65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 66
, потужність одного складає 7,7 кВт, три адміністративних будинків, магазину та школи. Постачання електроенергії здійснюється трансформаторною підстанцією, в якій встановлено два трансформатори потужність яких складає 400 кВА. Один трансформатор використовується для забезпечення електроенергією населений пункт, а інший – як резервний.
Дана система електропостачання розташована в кліматичних умовах, що характеризуються:
-район по ожеледі ІІ;
-район по вітру ІІ.
B даному дипломному проекті розраховано сонячну електростанцію для забезпечення електроенергією населений пункт, потужність якої складає 502,28 кВ.
Проведено підраxунок навантажень cпоживачів 0,4 кB за умови розвитку електричниx мереж з перcпективою на 7 років. За отриманими результатами розраxували необхідну кількість сонячнних модулів для забезпечення споживачів електроенергією. Розраxували та вибрали необхідну кількість інверторів для перетворення cтруму, а також забезпечили споживачів резервним джерелом електроенергії, акумуляторними батареями. Запропоновано заходи по модернізації системи обліку електроенергії. Проведено теxніко-економічне обґрунтування проекту. Наведено оcновні заxоди з безпечної екcплуатації акумуляторних батарей.
Oцiнюючи oтриманi результати мoжна зрoбити такi oснoвнi виснoвки:
1.Завдяки встановленню сонячної електростанції досягнута велика надійність постачання споживачів.
2.Запрoвадження нoвих приладiв oблiку електрoенергiї дoзвoлить зменшити кoмерцiйнi втрати електричнoї енергiї;
3.Рiчний екoнoмiчний ефект вiд викoристання сонячної станції станoвить 1972700 грн.;
4.Термiн oкупнoстi капiтальних вкладень сонячної електростанції– 8,5 рoки.
Дата добавления: 27.03.2024
|
 3514. ЕТР Багатоповерховий житловий будинок на 72 квартири | AutoCad
Розрахункова потужність - 111,5 кВт
Річна витрата електроенергії становить 334500 кВт * год в рік.
Віднос-розподільний пристрій встановлюється в електрощитовій на відмітці -2,900
Загальний облік електроенергії житлового будинку виконується лічильниками NIK, встановленими у ВРП.
На поверхових коридорах передбачені щити типу ЩЕ-5 з 02, ЩЕ-4ст 01 з автоматичний вимикач ВА 2001-3р-40А на вводі, автоматичними вимикачами ВА 2017 / з-1Р / 25 на відходящих лініях та лічильниками NIK-2104 АР2.1800.0.11, 5(60)А, 220В.
Загальні дані.
Схема принципова розрахункова живильних і розподільних щитів ЩР-1б ЩР-2
Схеми принципові розподільних мереж поверховив та квартирних щитів
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-3
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩС-1 - ЩС-19
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩР-4 - ЩР-6
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-5
Опитувальний лист на ВРП
План поверху на відмітці -2,900. Магістральні мережі
План поверху на відмітці -2,900. Електроосвітлення
План поверху на відмітці 0,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +3.000, +6.000,...+15.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +18.000, +21.000,...+24.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +27.000 Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +30,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
Дата добавления: 17.04.2024
|
3515. Курсовий проект (коледж) - Автоматизація електрокалориферної установки СФОА 16/0.5 | Компас
ВСТУП
1 Загальна характеристика технологічного процесу та технічна автоматизації характеристика об'єкта
2 Опис принципової електричної схеми автоматизації
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
3.1 Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації пристроїв
3.2 Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
3.3 Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробка схеми щита керування
4.1 Проектування щита керування
4.2 Розробка схем з'єднання
4.3 Розробка схем підключень
5 Визначення показників надійності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Завдання проєкту :
1 Визначити особливості і характеристики технологічного процесу як об'єкта автоматизації
2 Розробити принципову електричну схему електрокалориферної установки
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації
Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробити схеми щита керування електрокалориферної установки а саме зовнішній вигляд щита, схему з'єднання та схему підключень щита керування
5 Визначення показників надійності електрокалориферної установки
Технічна характеристика електрокалорифера
СФОА 16/0,5
Встановлена потужність, кВт…………………………..16,1
В тому числі електрокалорифера, кВт………………....15,0
Продуктивність повітрям, м^3/год……………………..1900
Число нагрівальних секцій, прим……………………….2
Кількість нагрівальних елементів, прим. ……………...6
Потужність секції, кВт…………………………………..7,5
Перепад температури повітря, що нагрівається, °С…...30
Аеродинамічний опір електрокалорифера, Па………...200
ВИСНОВКИ
В курсовому проекті проведено аналіз вихідних даних установок для обігріву повітря в приміщеннях. Розглянуті питання технологічних особливостей об'єкта автоматизації а саме принцип роботи електрокалориферної установки СФОА.
Розроблено такі схеми як технологічна яка зображена на рисунку 1.1, та принципову електричну схему лист 1 графічної частини. Також у пункті 2 курсового проекту було описано принцип управління установкою.
В пункті 3 курсового проекту було вибрано технічні засоби такі як автоматичний вимикач, електромагнітний, проміжне реле, діоди, додатковий опір, перемикач режиму, запобіжник, світлосигнальну арматуру.
В 4 пункті курсового проекту було розроблено щит керування в саме габаритні розміри щита, виконано розміщення в щиті електричні апарати. Розроблено схему з'єднання щита за допомогою адресного способу який зображено на листі 2 графічної частини, а також схему підключення яка зображена на рисунку 4.3.1.
В пункті 5 було визначено показники надійності установки які склали 0,5. В результаті розрахунків ймовірність безвідмовної роботи схеми керування електрокалориферної установки СФОА не входить в межі 0,75 – 0,999. Для заміни обладнання, що вийде з ладу між поточними ремонтами пропонується прийняти холодне резервування елементів, що мають найбільше значення інтенсивності відмов.
Дата добавления: 19.04.2024
|
3516. Курсова робота (коледж) - Розрахунок черв'ячного одноступінчатого редуктора загального назначенія з верхнім положенням черв'яка | Компас
Вступ 4
1 Вибір електродвигуна 5
1.1 Визначення потужності електродвигуна 5
1.2 Визначення передаточного числа приводу 6
2 Кінематичний та силовий розрахунок механізму 8
2.1 Визначення потужності швидкохідного валу 8
2.2 Визначення потужності тихохідного валу 8
2.3 Визначення номінальної кутової швидкості двигуна 8
2.4 Визначення частоти обертання і кутової швидкості швидкохідного вала 8
2.5 Визначення частоти обертання і кутової швидкості тихохідного вала 8
2.6 Визначення обертового моменту двигуна 9
2.7 Визначення обертового моменту швидкохідного валу 9
2.8 Визначення обертового моменту тихохідного валу 9
3 Вибір матеріалу зубчастої передачі. Визначення допустимих напружень 10
3.1 Вибір твердості і термообробки матеріалу коліс 10
3.2 Визначення допустимих контактних напружень 10
3.3 Визначення допустимих напружень згину 10
4 Розрахунок передачі редуктора 12
4.1 Проектний розрахунок передачі редуктора 12
4.2 Перевірочний розрахунок передачі редуктора 13
5 Проектний розрахунок валів. Ескізна компоновка 15
5.1 Вибір матеріалу валів 15
5.2 Вибір допустимих напружень на кручення 15
5.3 Визначення геометричних параметрів ступеней валів 15
5.4 Визначення сил в зачепленні редуктора 16
5.5 Попередній вибір підшипників 17
5.6 Перший етап ескізної компоновки 18
6 Визначення реакцій в опорах підшипників 19
6.1 Визначення реакцій в опорах підшипників для швидкохідного валу 19
6.2 Визначення реакцій в опорах підшипників для тихохідного валу 21
7 Перевірочний розрахунок підшипників 25
8 Підбір та перевірочний розрахунок Шпонкових з’єднань 27
9 Перевірка валів на міцність 29
10 Другий етап ескізної компоновки 32
10.1 Конструювання черв’яка і колеса черв’ячного 32
10.2 Конструювання корпусу редуктора 32
10.3 Змащення редуктора 33
Висновок 35
Використана література 36
P3=4,5 кВт
n3=30 об/хв
При виконанні курсового проекту я закріпив теоретичні відомості курсів „Основи конструювання деталей машин”, та ,,Техінчна механіка” навчився практично застосовувати отримані навики до конкретних умов проектування механізмів машин. Закріпив навики розробки та оформлення конструкторської документації згідно вимог стандартів ЄСКД.
В процесі проектування навчвся вибирати двигун в залежності від конктретних умов роботи і вимог до редуктора, який робить в складі певного конкретного робочого органу. Важливим етапом, який я закріпив на практиці, це кінематичний і силовий розрахунок, від якого залежить подальші етапи проектування.
Не менш відповідальний етап проектування несе вибір матеріалу зубчастих передач і валів. Так як від цього кроку залежить наскільки надійною буде спроектована конструкція. Як відомо редуктор, це конструкція яка складається на 95% з металу, тому слід враховувати такий параметр як металомісткість. Це в свою чергу дозволяє досягти компромісу в питаннях міцності (надійності) і вартості механізму. Так як економічний фактор в процесі проектування вносить свої корективи в процес технічної творчості кожного інженера.
Розрахунок черв’ячного редуктора я виконував одночасно із викреслюванням його конструкції, тому що багато розмірів які необхідні для розрахунку можна отримати тільки з креслення такі як: Відстань між опорами валів, місця прикладання навантажень і тд.
З вище сказаного можна сказати що процес проектування повинен враховувати всі фактори не тільки технічної сторони механізму, але й відповідати питанням ергономіки, економічності і відповідати нормам техніки безпеки, не завдавати шкоди навколишньому середовищі.
Дата добавления: 23.04.2024
|
3517. Курсовий проект (коледж) - Автоматизація водонагрівача УАП 1600/0,9 М1 | Компас
ВСТУП
1 Загальна характеристика технологічного процесу та технічна автоматизації характеристика об'єкта
2 Опис принципової електричної схеми автоматизації
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
3.1 Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації пристроїв
3.2 Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
3.3 Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробка схеми щита керування
4.1 Проектування щита керування
4.2 Розробка схем з'єднання
4.3 Розробка схем підключень
5 Визначення показників надійності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Водонагрівач УАП 1600/0,9 М1 використовується для нагріву води, яка може бути використана в тваринництві, промислових процесах або інших галузях. Забезпечення правильної температури води дуже важливо для забезпечення комфорту та здоров'я тварин або для забезпечення потрібних умов виробництва. Автоматизація цієї установки може поліпшити контроль над температурою води, зменшити споживану енергію та спростити управління процесом
1, магнітні пускачі КМ1-КМ5, пакетні вимикачі SA1 і SA2 для вимикання кіл керування, сигнальні лампи HL1 і HL2. Як датчик температури використовують термореле ТР-200. При подачі напруги на схему за допомогою автоматів QF1 і при ввімкнутих пакетних вимикачах SA1 і SA2 вмикаються спочатку магнітні пускачі КМ3 і КМ5, а за ними магнітні пускачі КМ1, КМ2 і КМ4, що подають напругу на нагрівні елементи ЕК1, ЕК2 і ЕК3.
Керування першою групою нагрівників здійснюється за допомогою термореле SK1, а другою – SK2 типу ТР-200.
24 IP31 320x400x120 – щит малогабаритний, навісної установки, з габаритними розмірами 320х400х120 мм, кліматичне виконання У, категорія розміщення 2, ступінь захисту ІР31.
В курсовому проекті проведено аналіз вихідних даних установок для нагрівання води у тваринницьких приміщеннях. Розглянуті питання технологічних особливостей об'єкта автоматизації а саме принцип роботи баштової водонасосної установки.
Розроблено такі схеми як технологічна яка зображена на рисунку 1.1, та принципову електричну схему лист 1 графічної частини. Також у пункті 2 курсового проекту було описано принцип управління установкою.
В пункті 3 курсового проекту було вибрано технічні засоби такі як автоматичий вимикач, електромагнітний, проміжне реле, діоди, додатковий опір, перемикач режиму, запобіжник, світлосегнальну арматуру.
В 4 пункті курсового проекту було розроблено щит керування в саме габаритні розміри щита, виконано розміщення в щиті електричні апарати. Розроблено схему з'єднання щита за допомогою адресного способу який зображено на листі 2 графічної частини, а також схему підключення яка зображена на рисунку 4.3.1.
В пункті 5 було визначено показники надійності установки які склали 0,48. В результаті розрахунків імовірність безвідмовної роботи схеми керування водонагрівальної установки УАП не входить в межі 0,75 – 0,999. Для заміни обладнання, що вийде з ладу між поточними ремонтами пропонується прийняти холодне резервування елементів, що мають найбільше значення інтенсивності відмов. А саме електромагнітні пускачі.
Дата добавления: 24.04.2024
|
3518. Курсовий проект - ПОБ 9-ти поверхового житлового будинку на 36 квартир 24 х 12 м В М. Бердянськ | AutoCad
1. Завдання на курсове проектування. Вихідні дані.
2. Вступ.
Елементи проекту організації будівництва
3. Аналіз об'ємно-планувальних і конструктивних рішень основного об'єкту комплексу.
4. Визначення кошторисної вартості окремих об'єктів, комплексу будинків і споруд.
5. Зведений календарний план або укрупнений сітьовий графік будівництва комплексу.
6. Розрахунок потреби в основних будівельних матеріалах.
7. Розрахунок потреби в будівельних машинах і механізмах.
8. Загальномайданний будівельний генплан.
8.1. Розрахунок тимчасових адміністративно - побутових будинків.
8.2. Розрахунок складів будівельних матеріалів і конструкцій.
8.3. Розрахунок тимчасового водопостачання;
8.4. Розрахунок тимчасового електропостачання.
Елементи проекту виконання робіт
9. Розбивка будинку на захватки.
10. Охорона праці і навколишнього середовища, протипожежні заходи.
11. Техніко-економічні показники.
12. Література.
13. Зміст.
, відповідно до завдання має 9 поверхів та одну секцію. Огороджуючі конструкції, перегородки та внутрішні стіни з великих блоків. Кількість конструкцій на одному поверсі та секції надається у специфікації.
Район будівництва - Бердянськ;
Будівля в плані має прямокутну форму з розмірами в осях - 24х12 м. Будівля має 9-в'ять поверхів, висота поверху 3.3 м.
рівень чистої підлоги прийнятий на відмітці ±0.000м, рівень землі на відмітці -1.000м;
Будівля розташована в II кліматичный підзоні з розрахунковою зимовою температурою зовнішнього повітря - мінус 22 ° С.
Для розрахунку конструкцій прийняті сполучення навантажень, які найбільш несприятливо впливають на конструкції (основи) з точки зору граничного стану.
Характеристичні значення рівномірно розподілених тимчасових навантажень на плити перекриттів, сходи і підлоги на ґрунтах прийняті згідно табл..6.2 ДБН В.1.2-2.2006.
1.2-2.2006 і для 4 району складає Sо = 1400Па (140кг / м²).
Характеристичне значення вітрового тиску прийнято по карті районування згідно ДБН В.1.2-2.2006 і для 2 району складає Wо = 450Па (45кг / м²).
Сейсмічність згідно ДБН В.1.1-12.2006 до 6 балів.
Ступінь вогнестійкості будинку відповідно до ДБН В.1.1-7-2016 - II
Клас відповідальності - СС1 (ДСТУ-НБВ.1.2-16: 2013)
Просторова жорсткість забезпечується спільною роботою стін та конструкції перекриття.
Зовнішні стіни - збірні залізобетонні блоки, REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Внутрішні несучі стіни - збірні залізобетонні блоки, з/б панелі REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Перегородки - гіпсобетоні панелі, ЕІ15, М1
Перекриття - збірні з/б плити REI 45 MO, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Фундамент - збірний залізобетонний, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Віконні блоки - металопластикові індивідуального виготовлення;
Дверні блоки - дерев'яні індивідуального виготовлення;
Вхідні дверні блоки - композитні індивідуального виготовлення EI 30;
Підлоги - мозаїчні (сходова клітина), лінолеуму (кухні та коридори), керамічної плитки (санвузли), паркетні (житлові кімнати)
Огородження балкону ГО, МО
Розчин для внутрішніх штукатурних робіт - цементно-піщаний (Об’ємна вага 1800 кг/м3/);
Матеріал фасадного лицювання - граніт (Об’ємна вага 2800 кг/м3/);
Матеріал зовнішньої стіни - Плити мінераловатні м’які на синтетичному зв’язуюмому (Об’ємна вага 125 кг/м3/);
1-2;2016 і технічними вимогами для справжнього проекту.
Дата добавления: 26.04.2024
|
3519. Розрахунково-графічна робота - Тепловий розрахунок водогрійного котла КВ-ГМ-100-150 в м. Полтава | AutoCad
1. Вихідні дані: місто Полтава
2. Теплове навантаження на котельню
3. Розрахунок об'ємів повітря і продуктів згорання
4. Тепловий баланс котла
5. Визначення геометричних розмірів топки
6. Визначення геометричних розмірів конвективної шахти
, Гкал/год | 2"]Q, Гкал/год | 2"]t д.п.,°С | 2"]Місто | 13 1,7 ,3 29
Дата добавления: 01.05.2024
3520. Дипломний проект - Підвищення ефективності роботи з обслуговування та ремонту СТО «Автомобільний центр Голосіївський» м. Києва | Компас
ВСТУП
1. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА З НАДАННЯ ПОСЛУГ
1.1 Нормативне забезпечення процесів надання послуг
1.2 Стандарти та правила надання послуг автосервісу
2. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
2.1 Обґрунтування доцільності розробки проекту
2.2 Сегментування ринку послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів
3. БІЗНЕС ПЛАН ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА…
3.1 Визначення необхідної потужності СТО
3.1.1 Розрахунок обсягу робіт без урахування потужності СТО по автомобілям, які обслуговуються комплексно
3.1.2 Розрахунок обсягу робіт по автомобілям з траси
3.1.3 Попередній розрахунок загальної кількості постів
3.1.4 Скоригований обсяг робіт по СТО та розрахункова кількість постів
3.2 Розподіл обсягів робіт
3.2.1 Розподіл основних робіт
3.2.2 Річний обсяг допоміжних робіт
3.2.3 Річний обсяг робіт з самообслуговування
3.3 Кількість постів за видами робіт
3.3.1 Кількість робочих постів за основними видами робіт
3.3.2 Кількість постів миття та допоміжних постів
3.3.3 Розрахунок кількості автомобілемісць
3.4 Розрахунок кількості робітників
3.4.1 Розрахунок технологічної кількості виробничих робітників
3.4.2 Розрахунок штатної кількості виробничих робітників
3.4.3 Розрахунок кількості допоміжних робітників
3.4.4 Розрахунок кількості персоналу
3.5 Розрахунок площ приміщень
3.5.1 Розрахунок площ постів
3.5.2 Розрахунок площ дільниць
3.5.3 Розрахунок площ складських та допоміжних приміщень
4. КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
4.1 Обґрунтування вибору установки для розробки
4.2 Опис конструкції
4.3 Розрахунок установки
4.4 Порядок проведення робіт на установці
5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Вступ
5.1 Аналіз умов праці
5.1.1 Організація робочого місця
5.1.2 Мікроклімат виробничих приміщень
5.1.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
5.1.4 Освітлення
5.1.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
5.1.6 Виробничі випромінювання
5.1.7 Небезпека ураження електричним струмом
5.1.8 Статична електрика
5.2 Розробка заходів з охорони праці
5.2.1 Захист від виробничого шуму та вібрацій
5.3 Пожежна безпека
5.4 Розрахункова частина
5.4.1 Розрахунок штучного освітлення офісного приміщення
5.5 Колективний договір
5.6 Обов’язки та дії робітників всіх підрозділів підприємства щодо забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях
6 БІЗНЕС ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ І УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ
6.1 Організація автосервісного підприємства
6.1.1 Організаційна структура підприємства
6.2 Організаційна структура служби технічного сервісу
6.3 Загальні рекомендації по управлінню технічним сервісом СТО
7 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
7.1 Визначення вартості проекту і розміру необхідних інвестицій
7.2 Визначення витрат на функціонування підприємства
7.2.1 Розрахунок заробітної плати
7.2.2 Витрати по нарахуванням на заробітну плату
7.2.3 Витрати на виробництво
7.3 Визначення собівартості одиниці послуги
7.4 Визначення терміну окупності проекту
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Генеральний план
2. Виробничий корпус
3. Дільниця антикорозійної обробки автомобіля
4. Пристрій для нанесення антикорозійного покриття
5. Нагнітач
6. Насос
7.Розпилювач
8. Деталювання (гайка, шток, кришка)
Тип станції – міська.
СТО буде займатись також продажем автомобілів.
Для комплексного обслуговування буде прийнято населення районів міста, які розміщуються в радіусі 2...3 км – 15 000 чоловік.
Установка може використовуватись на автотранспортних підприємствах і станціях технічного обслуговування.
Установка зберігає свою працездатність в кліматичному виконанні V, категорії розміщення 4 по ГОСТ 5150-69.
Тип установки - переносний
Спосіб розпилення антикорозійної мастики - повітророзпилювання. Продуктивність (кг/хв.) - 0,4 - 1,6.
Тиск в повітряній системі, МПа - 0,4.
Витрата повітря за годину безперервної роботи (м3/год) не більше - 40.
Найбільший робочий тиск, який створює нагнітач, МПа - 2,7.
Найбільший статичний тиск, який створює нагнітач, МПа - 4,0.
Привод нагнітання - пневматичний.
Витрата повітря за один подвійний хід поршня пневмоприводу (см3) -1500.
Кількість подвійних ходів при продуктивності 1,6 кг/хв. (подв.хід/хв.) - 22...26.
Габаритні розміри (мм)
-Довжина - 486
-Ширина - 402
-Висота - 1110
Маса (кг) не більше - 60.
Установка складається із таких основних вузлів:
-Мастико нагнітача;
-Розпилювача мастики;
-Вузла приготування повітря;
-Підставки;
-Напірного рукава підведення мастики до розпилювача;
-Рукава для підведення стисненого повітря до установки і рукава для підведення стисненого повітря до розпилювача.
Мастико нагнітач складається із пневмоприводу і насоса, які з’єднані між собою трьома гвинтами. Шток насоса з’єднується з штоком пневмоприводу за допомогою замка.
Більша частина СТО надає послуги тривалість яких знаходиться у межах 2-4 години. Що призводить до швидкої зміни клієнтів і значному прибутку.
Роботи тривалість яких перевищує 8-м годин виконує не кожна СТО, а це такі роботи, як капітальний ремонт агрегатів та кузовні і фарбувальні.
Організація та удосконалення робіт з комплексного обслуговування ДТЗ з наданням всього спектру послуг, у тому числі антикорозійної обробки кузовів заслуговує розробки і подальшого вдосконалення, це підтверджується економічними розрахунками і підтверджує доцільність удосконалення технологічних процесів Автомобільний центр «Голосіївський» в м. Києві.
Дата добавления: 07.05.2024
|
3521. НК Лагуна № 3 і №4 зберігання рідкої фракції гнойових стоків | AutoCad
Загальні дані
Ситуаційний план. План колодязів 3, 4, 7-11, 13, 15, 17, 19.
Профілі К3 ( Колодязі 1, 2, 5-7).
Профілі К3 ( Колодязі 2-4, 12).
Профілі К3 ( Колодязі 6, 8, 9).
Профілі К3 ( Колодязі 10, 11).
Профілі К3 ( Колодязі 10, 11).
Таблиця каналізаційних колодязів
Дата добавления: 10.05.2024
|
3522. Дипломний проект - Проект розвитку електричної мережі 110 кВ сільськогосподарського району Київської області | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ТА АНАЛІЗ ЙОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
2. ПРОЕКТ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РЕГІОНУ
2.1. Попередня оцінка розвитку мережі 110кВ сільськогосподарського регіону
2.1.1. Баланси активної і реактивної потужності
2.1.2. Вибір і перевірка трансформаторів
2.1.3. Аналіз варіантів розвитку мережі
2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
2.2.1. Капіталовкладення в будівництво мережі
2.2.2. Річні витрати на експлуатацію
2.2.3. Підсумки порівняння варіантів
2.3. Уточнені розрахунки режимів
2.3.1. Схема заміщення для уточнених розрахунків
2.3.2. Режим найбільших навантажень
2.3.3. Режим найменших навантажень
2.3.4. Регулювання напруги
2.3.5. Уточнення балансу реактивної потужності
3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
3.1. Кошторисна вартість будівництва об'єктів електромережі
4. КЕРОВАНІ ГНУЧКІ ЛІНІЇ ЗМІННОГО СТРУМУ
4.1. Використання гнучких систем електропередачі для підвищення надійності функціонування ЕЕС
4.2. Можливості технічної реалізації пристроїв ГЕП
5. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
5.1. Загальні питання охорони праці
5.2. Вплив електричних мереж на навколишнє середовище, заходи щодо його захисту
5.3. Захисні заходи з електробезпеки
5.4. Заходи безпеки під час виконання робіт в електроустановках
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вибір варіанту розвитку мережі
2. Схема електричних з’єднань мережі 110 кВ
3. Розрахунок режимів роботи електричної мережі 110 кВ
4. Види пристроїв ГЕП
, що у центральній частині Придніпровської височини на водорозділі двох великих рік України – Дніпра та Південного Бугу і відповідно їхніх приток – річок Рось та Гірський Тікич (його притоки Гнилий Тікич).
Сільськогосподарське виробництво в соціально-економічному розвитку Таращанського району є провідною галуззю і займає найвищу питому вагу серед інших видів діяльності населення району.
Кращі сільськогосподарські підприємства району СП «Петрівське», СТОВ «Лучанське-2», СТОВ «Ківшовата Агро». Також у районі налічується 7 великих промислових підприємств.
Район отримує живлення від Центральної електричної системи через підстанцію 330/110 кВ ПС1. Потужність енергосистеми і автотрансформаторів ПС1 достатні для покриття потреб району за активної потужності. Видача реактивної потужності обмежена в режимі найбільших навантажень на рівні Qсист ≤ 80 Мвар. У режимі найбільших навантажень енергосистема підтримує напругу на шинах 110 кВ ПС1 U1нб = 117 кВ, в режимі найменших навантажень - U1нм = 118 кВ.
Живлення споживачів району здійснюється через 6 понижуючих підстанцій, що мають резервувати підключення до мережі 110 кВ (Рис. 1.1.). На розрахунковий період передбачається введення нової підстанції ПС8. Електрична схема з'єднань експлуатованої мережі 110 кВ і типи понижуючих трансформаторів наведені на схемі (Рис. 1.2.). Навантаження підстанцій і категорії споживачів щодо надійності електропостачання на розрахунковий період дано в таблиці 1.1. Усереднене значення числа годин найбільшого навантаження становить для району ТНБ = 4500 годин, споживання в режимі найменших навантажень - 40% від максимального. Коефіцієнт попадання навантаження району в максимум енергосистеми Км = 0,9. Коефіцієнти різночасності максимумів активної та реактивної навантажень підстанцій КрмP = 0,9, КрмQ = 0,95.
У роботі слід розглянути питання розвитку і реконструкції мережі живлення 110 кВ на п'ятирічну перспективу. Метою проекту є вироблення рекомендацій з цих питань.
У дипломному проекті має бути вирішено ряд завдань:
1. Вибрати оптимальну схему розвитку електропостачання з урахуванням існуючої мережі і перспектив розвитку сільськогосподарських районів.
2. Перевірити відповідність ліній електропередач потокам потужності, що змінилися та визначити обсяги реконструкцій та будівництва нових ліній.
3. Перевірити відповідність потужності трансформаторів новим навантаженням, провести заміну трансформаторів на діючих підстанціях і вибрати трансформатори для проектованої підстанції.
4. Виконати аналіз усталених режимів проектованої мережі.
Електричні навантаження мережі
| 2" style="width:148px"> | 2" style="width:57px"> ,
| 2" style="width:66px"> ,
| 27px"> , % | | 109px"> | 109px"> | 109px"> | | 148px"> 2 | 11,3 | ,4 | 109px"> 15 | 109px"> | 109px"> | | 148px"> | 18,0 | ,9 | 109px"> | 109px"> | 109px"> | | 148px"> | 23,8 | ,0 | 109px"> | 109px"> | 109px"> 20 | | 28px; width:148px"> | 28px; width:57px"> ,8 | 28px; width:66px"> ,4 | 28px; width:109px"> 15 | 28px; width:109px"> 15 | 28px; width:109px"> | | 148px"> | 12,1 | ,0 | 109px"> 10 | 109px"> | 109px"> | | 148px"> | 2 | 23 | 109px"> 20 | 109px"> | 109px"> | | 148px"> | 20,1 | ,5 | 109px"> 20 | 109px"> | 109px"> 20 |
- навантаження приведені на стороні 10 кВ;
- навантаження дані для режиму зимового максимуму;
В процесі виконання дипломного проекту, були визначені потреби району в активній і реактивній потужностях, досліджений їхній баланс, попередньо визначено відсутність необхідності застосування компенсуючих пристроїв , вибрано оптимальну схему електропостачання сільськогосподарського району; її номінальну напругу, вибрано типи повітряних ліній електропередач і трансформаторів, проведено техніко-економічний розрахунок мереж, розраховано нормальні і найважчі після аварійні режими мережі, а також вибрано забезпечення регулювання напруги на підстанціях.
Опираючись на техніко-економічний розрахунок було вибрано оптимальну схему електричних з’єднань мережі.
Також було розглянуто питання стосовно гнучких ліній змінного струму, виконано економічний розрахунок кошторисної вартості обладнання проектуємої підстанції та розглянуті питання охорони праці.
Дата добавления: 09.05.2024
|
3523. Дипломний проект - Реконструкцiя РТП 110/10 кВ «Крошня» ПАТ «Житомиробленерго» | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
1.1. Загальні відомості про РТП 110/10 КВ «КРОШНЯ»
1.2. Аналіз режиму роботи електричної мережі
РОЗДІЛ 2 РЕКОНСТРУКЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ 110 КВ
2.1. Загальна характеристика ПЛ 110 кВ і реконструйованої ділянки
2.2. Проектні рішення.
2.3. Розрахункова частина
2.4. Вибір гасників вібрації
РОЗДІЛ 3 РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРИЧНІЙ СХЕМІ РТП
3.1. Опис схеми розподільних пристроїв
3.2. Розрахунок струмів короткого замикання
РОЗДІЛ 4 ВИБІР КОМУТАЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ
4.1. Загальні відомості про вибір вимикачів і роз'єднувачів
4.2. Перевірка вимикачів і роз'єднувачів в колах РП-110кВ
4.3. Вибір вимикачів і роз'єднувачів
РОЗДІЛ 5 ВИБІР КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
5.1. Перевірка вимірювальних трансформаторів струму
5.2. Вибір вимірювальних трансформаторів напруги
5.3. Вибір обмежувачів перенапруження
5.4. Характеристика пристроїв релейного захисту і автоматики на підстанції
РОЗДІЛ 6 ВИБІР СТРУМОПРОВІДНИХ ЧАСТИН
6.1. Вибір збірних шин для РП- 110 кВ
6.2. Вибір струмопровідних частин
РОЗДІЛ 7 ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1. Аналіз підвищеного значення напруги в електричному колі
7.2. Розрахунок заземлюючого пристрою
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
110/10 кВ «Крошня» підпорядкована ПАТ «Житомиробленерго». Потужність трансформатора ТП 110/10 кВ «Крошня» скаладає 40000кВА.
Силові масляні трифазні двохобмотувальні трансформатори з регулюванням напруги під навантаженням серії ТРДН, ТРДЦН і ТРДЦНК призначені для роботи в електричних мережах. Ці трансформатори перетворюють трифазний змінний струм з номінальним напругою 115 кВ в трифазний змінний струм з номінальним напругою 6,3; 10,5 кВ при незмінній частоті струму 50 Гц .
Розглянемо відхідну лінію низької сторони РП-45 10/0,4 кВ. Вона знаходиться в місті Житомир і живить комунальних споживачів. РП-45 живиться повітряною лінією 10 кВ. Лінія виконана проводом АС-70 із залізобетонними опорами і вона живить 22 споживчих ТП , серед яких кілька споживачів значної потужності I та II категорії . Розподільча система ліній 10 кВ має резервування. На РП-45, та деяких споживчих ТП встановлені трансформатори ТМ630 потужністю 630 кВА. На останніх встановленні трансформатори ТМ400, ТМ315, ТМ250, ТМ160 Трансформатори ТМ630 призначені для роботи в електричних системах напругою 6, 10 або 35кВ у відкритих електроустановках в умовах помірного клімату і служать для зниження високої напруги живлячої електромережі до встановленого рівня споживання.
, які обумовлюють підвищення пропускної здатностіелектромережі 10/0,4 кВ, а предметом – взаємодія параметрів та режимів електроспоживання, а також надійність функціонування розподільних електромереж.
Проведений аналіз обстеження показав, що об’єкт дослідження потребує суттєвої реконструкції і модернізації, в зв’язку з тим що дана підстанція РП45 10/0,4 кВ забезпечувала електропостачанням споживачів загальна потужність яких складала 7380 кВА, але на даний час кількість споживачів збільшилась і відповідно збільшилась потужність , результатом цього є часті відключення, запобіганням цьому являється реконструкція РП45.
Середній термін служби силового масляного трансформатора становить 25 років, а трансформатору на підстанції більше 30 років, що обумовлює його фізичну застарілість і враховуючи те, що підстанція живить споживачів першої категорії, які потребують високої надійності і впровадження нових потужностей, доцільно трансформатори замінити.
Тривалість служби високовольтного і низьковольтного обладнання, характеризується кількістю робочих циклів. Роки роботи і стан цього електрообладнання, обумовлюють фізичну і моральну застарілість.
Метою бакалаврської роботи є:
- підвищення пропускної здатності електропостачання підстанції РП-45 10/0,4 кВ шляхом модернізації підстанції та мінімізації втрат активної поту-жності;
Аналіз даних дав можливість визначити основні проблеми об’єкта моде-рнізації і напрямки їх вирішення.
При обстеженні об’єкту було виявлено:
- відсутність компенсуючих пристроїв;
- обладнання та апарати фізично і морально застаріли, що обумовлює ві-рогідність відмов та виникнення аварійної ситуації;
- не рівномірний розподіл та наявність нелінійного навантаження по ліні-ях, що викликає виникнення гармонік, які є причиною несинусоїдальності напруги;
- застосування масляних вимикачів
- відсутність автоматично-частотного розвантаження;
- відсутність автоматичного повторного вмикання;
- конструкція комірок застаріла, що знижує ефективність обслуговування і безпеку обслуговуючого персоналу;
- технічний стан заземлюючих пристроїв не відповідають вимогам і відповідно не забезпечують виконання своїх захисних функції.
30-35% ПЛЕП і трансформаторів відпрацювали свій нормативний строк. З вводом в експлуатацію нових потужностей, виникає необхідність збільшення пропускної здатності підстанції, що повинна супроводжуватись модернізацією і застосуванням заходів по підвищенню надійності та якості електроенергії.
Вирішення поставлених проблем можливе багатьма способами:
- заміна трансформаторів більш потужними;
- встановлення компенсуючих пристроїв та оптимізація місць їх розташування;
- підвищення комутаційної здатності розподільчих пристроїв шляхом заміни комутаційної апаратури;
- застосування сучасних засобів захисту трансформаторів і ПЛЕП;
- застосування автоматично повторного вмикання;
- застосування сучасних пристроїв обліку електроенергії;
- рівномірний розподіл навантаження по фазам;
- застосування автоматичного частотного розвантаження;
- зменшення втрат напруги шляхом збільшення перерізу проводів;
- заміну заземлення.
Метою дипломного проекту бакалавра була реконструкція РТП 110/10кВт, в результаті якої виконана перевірка і заміна вимикачів і роз'єднувачів в системі. Також виконано:
- розрахунок струмів короткого замикання;
- перевірку вимикачів і роз'єднувачів на РП- 110 кВ
- вибір обмежувачів перенапруження;
- вибір і перевірка вимірювальних трансформаторів струму і напруги;
- вибір струмопровідних частин.
Були розглянуті небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Проаналізований вплив виробничих чинників на обслуговуючий персонал. Вказаний засіб захисту для запобігання небезпечним і шкідливим чинникам.
Виконаний розрахунок захисних заземлюючих пристроїв РП-110 кВ .
У економічній частині виконана оцінка технічного рівня сучасного вакуумного вимикача ВБТЭ-10-20/630 і обґрунтування економічної доцільності його вибору при проектуванні підстанції.
З приведених розрахунків видно, що вибрані електричні апарати цілком відповідають вимогам ринку і підтверджують доцільність його застосування.
Дата добавления: 09.05.2024
|
3524. Курсовий проект - МК одноповерхової виробничої будівлі 96 х 36 м у м.Черкаси | AutoCad
І. Компонування каркасу
І.1 Вихідні дані
І.2 Визначення розмірів по вертикалі
І.3 Визначення розмірів по горизонталі
ІІ. Визначення навантажень та розрахунок рами
ІІ.1Визначення постійних навантаження
ІІ.2Навантаження від снігу
ІІ.3Навантаження від мостових кранів
ІІ.4Вітрове навантаження
ІІ.5Визначення зусиль у перерізах поперечної рами
ІІІ. Розрахунок та конструювання ступінчастої колон
ІІІ.1 Визначення розрахункових довжин
ІІІ.2 Підбір перерізу надкранової частини колони
ІІІ.3 Підбір перерізу нижньої (підкранової) частини колон
ІІІ.4 Підбір перерізу гілок
ІІІ.5 Розрахунок решітки колони
ІІІ.6 Розрахунок і конструювання вузла сполучення верхньої та нижньої частин колони
ІІІ.7 Розрахунок і конструювання бази колони
ІІІ.8 Розрахунок в'язей по колонам
IV. Розрахунок та конструювання ферми
ІV.1.Розрахунок навантаження та підбір елементів ферми
ІV.2.Розрахунок вузлів ферми
ІV.3Розрахунок кількості «сухариків»
ІV.4 Розрахунок вузла шарнірного обпирання ферми
ІV.5 Розрахунок монтажного стику ферми
Перелік літератури
Скомпонувати каркас одно пролітної опалювальної будівлі з прольотом l=36 м. Крок рам В=6 м. Будівля обладнана одним мостовим краном:
- вантажопідйомність Q=16/3,2 т;
- група режимів 5К.
Позначка низу кроквяної ферми +10,800 м, довжина будівлі - 96 м; район бу¬дівництва - м. Черкаси; тип місцевості - І. Утеплювач пінопластові плити товщиною t=100 мм, густиною р=400 кг/м3. Несучі конструкції покриття - уніфіковані кроквяні ферми з паралельними поясами.
Конструктивні рішення:
- Колони - ступінчасті; листовий фасонний прокат зі сталі класу міцності С245;
- Ферми – пояси із прокатних таврів, решітка із парних кутиків; листовий і фасонний прокат зі сталі класу міцності С275;
- В'язі - із електрозварних труб;
- Клас бетону фундаментів В16/20;
- Тип покриття: утеплення безпрогонне по з/б ребристим плитам.
Дата добавления: 10.05.2024
|
3525. Курсовий проект - Виробнича експлуатація будівельних машин (Гравітаційний бетонозмішувач) | Компас
Вступ
1. Загальна характеристика технологічної лінії
2. Розрахунок характеристик
2.1. Розрахунок характеристики електродвигуна
2.2. Розрахунок силової характеристики машини
2.3. Розрахунок робочого середовища
2.4. Розрахунок техніко-економічних показників
3. Технологія виконання робіт машиною
Список використаної літератури
Специфікація
З силосів для цементу (1) за допомогою пневмотранспортної установка для цементу (2) на базі компресора БЦМ-01 з приводом від електродвигуна потужністю 22 кВт подається цемент в дозатор цементу ДЦ-500 (3). В свою чергу з баку для води (4) подається вода в дозатор води ДЖК-10М (5). Дозатори заповнювачів бетону ВДЕ-1500(С) (6) подають необхідку к-сть потрібних для конткретного бетону заповнювачів на стрічковий конвеєр (7), який приводить в дію електродвигун потужністю 7,5 кВт. З стрічкового конвеєра заповнювачі потрапляють у ковш ПС-1600К скіпового підйомника (8), який піднімає тельфер ТЛ-9А з приводом потужністю 5,5 кВт. Скіп вивантажує заповнювачі в витратний бункер ВДЕ-1500(С) (9), з якого і відбувається дозування компонентів бетонної суміші в бетонозмішувач (10), з якого готовий бетон шляхом перекидання барабана бетонозмішувача подається в роздатковий бункер ВДЗ-2400(С) (11), який обладнаний системою дозування.
Об'єм готового замісу бетонної суміші, л 1000
Об'єм по загрузці, л 1493
Крупність заповнювача, мм не більше 120
Частота обертання барабана, об/хв 20
Кут нахилу змішувального барабана, град.:
при перемішуванні: 14
при вивантаженні: 56
Потужність електродвигуна, кВт 37
Габаритні розміри бетонозмішувача, мм
довжина 2600
ширина 2500
висота 2460
Дата добавления: 16.05.2024
|
© Rundex 1.2 |
| |
